Історія Tsomko
Я – Іра. Ще зі школи любила шити. Вдома були тканини, швейні машинки, тож я часто експериментувала з одягом.
Коли народився син Мирослав, я йому купувала тільки шкарпетки, взуття та верхній одяг після 2 року 😜 Все решту – створювала сама.
Паралельно цікавилася темою природного батьківства, відвідувала слінго-зустрічі. Восени 2018 року (точніше – десь у цей же час вересня) я пошила синові шолом бежевого кольору з малюночками гір. Ну але “перший млинець” не вдався. Виявився замалим. Щоб моя праця не була даремною, виставила шолом на продаж у групі слінгомам. Продала через 5 хвилин і отримали три перші замовлення 😱 (За Мирослава не хвилюйтесь, йому пошила шолом більшого розміру).
Через деякий час створила сторінку в інстаграмі з назвою Tsomko. Раділа кожному замовленню як мала дитина. Дуже-дуже багато часу приділяла поєднанню кольорів 🙈
Мріяла йти вулицею і бачити діток у своїх виробах 😍 Уявіть: ця мрія швиденько здійснилася. Бачила шоломи у кав’ярнях, на вулицях, майданчиках… Згадую – аж метелики по тілу. Так круто, коли створюєш продукт, який “заходить”. І таке велике щастя – займатися тим, що окриляє.
Через рік після першого шолому я усвідомила, що Tsomko – це вже не хобі, а повноцінна робота, яка вимагає багато зусиль та часу. Тоді разом з чоловіком зробили сайт та запустили третій тираж шоломів. Після завершення декрету я звільнилася з попередньої роботи і усвідомила: Tsomko – у серці назавжди. Як другий Миросик 😉
А щодо назви – все дуже просто. Дідусь Мирослава (мій тато) дивився на солоденькі щічки свого онука і казав “Цьомко мій маленький!”. Ці миті незабутні 🥰 А слово “цьомко”, погодьтеся – одне з наймиліших у світі ♥ Моя історія триває вже четвертий рік. І ви на свою наважуйтесь. Бо так добре робити те, що любиш!